Меню:

Преимущества пейджера

1. Пейджер принципиально не может быть занят

2. Надежность пейджинговой связи принципиально выше

3. Оплата за пейджер не зависит от объема информационных сообщений. Количество передаваемых сообщений не ограничено

4. Бесплатные информационные каналы (курс валют, погода и т.д.)

5. Фильтрация сообщений приходящих на пейджер. Возможность решения владельцу средства связи когда и кому ответить

6. Возможность чтения сообщения в любой обстановке не привлекая внимание окружающих

7. Хранение в памяти пейджера сообщений, защита от стирания

8. Превосходное устройство для уведомления

9. Безвреден для Вашего здоровья (т.к. он только принимает, и ничего не излучает)

10. Принципиально невозможно определить абонента в пейджинговой сети (в отличие от сотовых телефонов)

О главном


     Хто   ще?  Антрополог?  Філософ?  Збирач   курйозів  і  рідкостей?
Літературознавець,  фахівець  з "фэнтэзи"?  Кому рекомендувати  цю книгу як
"свою" і хто не скаже "чур мене"?
     Із часу, коли відбувалися події "нічиєї" книги, пройшло багато років.
В усьому світі  психіатрія змінилася  як і сам мир   а таємниця божевілля всі
дорівнює  є.  Грізна,  похмура,  але  не  тільки.  Про це,  до речі, Барбара
О'брайен  написала через двадцять  із зайвим  років після  "подій" прекрасну
статтю  "Постскриптум", люб'язно прислану нам літературним агентством "Марко
Патерсон энд Ассошиэйтс".  Нічого  "такого"  з  нею більше  не траплялося,  а
чому  з нею, чому  це, чому  з таким результатом...  ніхто  ніколи
не пояснив. "Такі справи",  як говорили на планеті Тральфамадор.
     А  тим  часом поява в  нас  книги Барбары О'брайен здається  дивно
логічним. Саме тут, саме тепер...  І "двунадесять мов" що змішалися
у ній  жанрів, і безмежна  самітність героїні, що запекло намагається всі
час заново себе визначити,  зринути, зорієнтуватися   щоб наприкінці
кінців сказати миру "так",  подивитися  йому в  очі й дати йому прийняти  себе
назад... Чим це зачіпає, що  озивається? У якімсь змісті  одному  з
багатьох  ця книга про те, як неможливе трапилося (до чого ніхто й ніколи
не   буває   готів),  осозналось  і  було   прийнято.   (У   рекламі  одного
психологічного тренінгу  говориться:  "Ми розсовуємо Ваші стіни". Учасниця
вечірком написала в щоденнику: "Коли розсовуються стіни, їде дах").
     ...  Коли  все  змішалося  в  колишній  Країні Рад  і  багато хто  стали
займатися  не своїми справами, про які навіть і  не догадалися  б раніше,
неможливе  стало можливим. А одним з наших справ стало видавати книги. Ця
 одинадцята.
     "По суті справи,  у психології все  ґрунтується на досвіді,  затверджував К. Г.
Юнг.  Вся  теорія,  навіть коли вона  воспаряет у  самі  абстрактні сфери,
вляется прямим результатом чиїхось переживань".
     У  цій  книзі конкретна людина  розповідає про своїх  фантастичний
переживаннях, які із працею вписуються в  абстрактні теорії,  включаючи й
розроблені мною. Хоча на свідомому рівні ми  спілкуємося на  одному зыке,
виробленому  одним  соціумом  і одною  загальнолюдською культурою,  все-таки
спілкування  із власною підсвідомістю   завдання не з легенів.  Для психології
будь-який  особистісний досвід  становить інтерес,  тому що щоб  стати  діючої
теорією,  а не  надуманою  систематизованою  схемою,  психологія  повинна
постійно вивчати безпосередній досвід.
     В  ідеальному варіанті коштувало  б спробувати інтерпретувати зміст
шизофренічного   миру   Барбары   за  допомогою   якої-небудь   із   моделей
підсвідомих процесів, незалежно від ступеня її розробленості.
     Щодо  цього особливий інтерес  у розповіді  Барбары представляють  два
моменту.  Перше: відчуття  того,  що  розіграна  її  підсвідомістю  драма
задумана з  метою  врятувати  її  від  чогось нестерпного, а це  підтверджує
гіпотезу Фрейда, що механізм галюцинації є не хворобою як такий,
а спробою повернутися в нормальний, здоровий стан. У своїх галюцинаціях
Барбара не переміщається в  століття богів і демонів, неї переслідують жахи Людини
Організованого.  Так вона реагує на дії сил, що придушують  творче
початок у роботі, і намагається встановити  стосунки довіри з  іншими силами,
що зробило б її життя більше радісної.
[...]
Начало
в конец списка [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123]